Кульбанка

Кульбанка, -ки, ж. = Кульбавочка. Лв. 99.

Сучасні словники

КУЛЬБА́БА, и, жін. Трав'яниста рослина родини складноцвітих, стебло якої виділяє молочний сік, а пухнасте насіння розноситься вітром. Зелений острів заквітчався рясними жовтими квітками кульбаби, неначе хто посіяв по траві зорі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 129); Обабіч степової дороги вітер оббивав пухнасті голівки кульбаби, розкидав невагоме насіння, мов білий лебединий пух (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 412); На війні найзлісніший ворог той, що личкується в одежу свого супротивника. Отак і кульбаба — все в ній схоже на кок-сагиз — і корінь, і листя, і цвіт, і насіння (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 137); // Квітка цієї рослини. Одцвілись кульбаби у гаю, Облітають, мов пороша біла (Іван Нехода, Чудесний сад, 1962, 105).

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]