Биньо

І. Биньо, -ня = Биня. Желех.

ІІ. Биньо, -ня, м. Плакса. Желех.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БИНЯ

ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. См. Биця.

ПЛА́КСА, и, чол. і жін., розм.

Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз. Через два роки виходилось [дитя], і такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні... Вона ніколи даремно не рюмсає (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 77).