Биньо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:09, 22 жовтня 2018; Mobukhamet.ij18 (обговорення • внесок)
І. Биньо, -ня = Биня. Желех.
ІІ. Биньо, -ня, м. Плакса. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
БИНЯ
ні, ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. Ум. Бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. См. Биця.
ПЛА́КСА, и, чол. і жін., розм.
Людина, яка часто плаче, схильна до плачу, сліз. Через два роки виходилось [дитя], і такий з нього гарний хлопець став, що кому не скажеш, що це той плакса, що хирів, то й віри не йме (Олекса Стороженко, I, 1957, 215); Не думайте, будь ласка, що Ніна плакса. Ні... Вона ніколи даремно не рюмсає (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 77).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/ Інститут журналістики]
