Укутати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Укутати, -ся. См. Укутувати, -ся. УКУТУВАТИ (ВКУТУВАТИ), ую, уєш, недок., УКУТАТИ (ВКУТАТИ), аю, аєш, док., перех.

1. Накриваючи, обгортати чим-небудь для захисту від холоду, для зігрівання і т. ін.; закутувати. Вона підходить до ліжка, знімає вовняну ковдру і.. вкутує нею коліна Миколи (Ярослав Галан, I, 1960, 478); Щохвилини треба було їй [графині] услуговувати. То ноги вкутати теплою хусткою, то.. збігати аж на кухню (Олесь Донченко, III, 1956, 59); // перен. Огортати, обволікати, оповивати (про туман, дим і т. ін.). Все вкутав розривів розхристаний дим... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 164).