Дратва, -ви, ж. Дратва. ЗОЮР. II. 92. Що шилом приколе, дратвою прив’яже. Грин. III. 300. Ум. Дратвиця, дратовка. Загадав швець шевчисі дратовки спрясти. Чуб. V 818.
Тлумачення слова у сучасних словниках