Сердито

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:08, 21 жовтня 2018; Dmkniazieva.uk17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Сердито, нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито. Левиц. І. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

СЕРДИТО. Присл. до сердитий 2,3. Увійшов Сафат і сам почав говорити. Був сердитий та й говорив сердито (Лесь Мартович, Тв., 1954, 133); Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір'я (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 14); Собака день і ніч на всіх гарчить сердито. А що ж йому робить? Собаці треба жити (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 107); Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (Михайло Стельмах, I, 1962, 281); Оксен сердито брьохався через калюжі (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 102); Шумить протягло і сердито похмурий вітер за вікном (Володимир Сосюра, II, 1958, 170); Полум'я спочатку засичало, потім сердито загуло, показуючи синій язик (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 211); // у знач. присудк. сл. Сердито було Христі, що нема кому за неї заступитись, та нічого не зробиш! (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 203); Мені стало сердито (Степан Васильченко, I, 1959, 185). ♦ Дешево і сердито див. дешево. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 133.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Сердито нар. Сердито. А тобі навіщо? одказав дід трохи сердито.Левиц. І. 99. Стало їм і соромно, і сердито на гаспидську дівку за таку одповідь. Грин. II. 275.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

СЕРДИ́ТО. Присл. до серди́тий 2, 3. Увійшов Сафат і сам почав говорити. Був сердитий та й говорив сердито (Март., Тв., 1954, 133); Квочка з курчатами кублилась на грядках і, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пір’я (Коцюб., II, 1955, 14); Собака день і ніч на всіх гарчить сердито. А що ж йому робить? Собаці треба жити (Сим., Земне тяжіння, 1964, 107); Левко не сподівався на таке нахабство. Він сердито блимнув очима на Дзвонаря (Стельмах, І, 1962, 281); Оксен сердито брьохався через калюжі (Тют., Вир, 1964, 102); Шумить протягло і сердито похмурий вітер за вікном(Сос., II, 1958, 170); Полум’я спочатку засичало, потім сердито загуло, показуючи синій язик (Голов., Тополя.., 1965, 211); // у знач. присудк. сл. Сердито було Христі, що нема кому за неї заступитись, та нічого не зробиш! (Григ., Вибр., 1959, 203); Мені стало сердито (Вас., І, 1959, 185). ◊ Де́шево і серди́то див. де́шево. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 9. — С. 133.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

сердито зло, забористо, сурово, раздраженно, разъяренно, желчно, свирепо, злобно, раздражительно, негодующе, яростно, грозно, гневно, с сердцем, раздосадованно, разгневанно, хмуро, раздражающе

Словарь русских синонимов. сердито гневно, свирепо, грозно, злобно, зло, яростно; с сердцем (разг.)

Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. сердито неизм. 1. • зло • свирепо • люто • жестоко 2. • зло

Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик. 2012. сердито нареч, кол-во синонимов: 35 • гневно • грозно • желчно • забористо • запальчиво • зло • злобно • негодующе • недовольно • нервно • ожесточенно • озлобленно • осердясь • остервенело • остервенясь • пресердито • разгневанно • раздосадованно • раздражающе • раздраженно • раздражительно • разъяренно • ретиво • с гневом • с злобой • с раздражением • с сердцем • с сердцов • свирепо • сильно • старательно • сурово • устрашающе • хмуро • яростно

Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013.

Ілюстрації

Сердито.jpg Сердито1.jpg Сердито2.jpg

Медіа

Цікаві факти

Матеріал з Вікіпедії

[1]