Слих
Зміст
Словник Грінченка
Слих, -ху, м. Слухъ. Чуб. III. 486. Прийшли слихи до милої, що милого вбито. Харьк. у.
Сучасні словники
Слих, у, чол., заст. Слух, чутка. Ані (ні) слихом [не] слихати [ані (ні) видом (в вічі) не видати] див. слихати;
Слихом знати (чувати і т. ін.) — з чуток, з переказів знати, чувати і т. ін.
Бач, чуприна вже сивів, Дітки підростають І про рідну Україну Слихом тільки знають... (Українські поети-романтики.., 1968, 531);
Слихом слихати [видом (в вічі) видати] див. слихати.
Хто-небудь зник безслідно; про кого-небудь зовсім невідомо нічого.
Зник чоловік десь безслідно, ані слихом слихати, ані видом не видати (З газети).
От година по годині Стала упливати, А Якима не слихати, Видом не видати (С. Руданський).
Його ексцеленція приступив до стола з газетами .. Ов, а се що таке? Другого опозиційника, “Сінника Польського” ні видом видати, ні слихом слихати! (І. Франко).
сли́хом слиха́ти, ви́дом (у ві́чі) вида́ти!, заст. Усталена форма вітання переважно при зустрічі того, кого давно вже не бачили.
(Назар:) Га! слихом слихати, видом видати! Здорові були, дядьку! (Марко Вовчок);
— Лука Федорович! Слихом слихати, в вічі видати! Скільки літ, скільки зим! Та ще й з скрипкою?.. Прошу до хати (Панас Мирний).
(Настуся:) Тату! тату! Петро! Петро! Із Києва прийшов! (Сотник:) А, видом видати, слихом слихати! (Т. Шевченко).
(Каленик:) А, слихом слихати! Здрастуйте, Платоне Калістратовичу! (Аблакат:) Здоровенькі були! З неділею вас! (І. Карпенко-Карий).
Ілюстрації
|
|
|
|
