Словник Грінченка
Дзбанок, -нку, м. Банкъ.
Сучасні словники
ДЗБА́НОК, розм. ЖБА́НОК, нка, чол. Те саме, що дзбан. Глекоподібний глиняний, дерев'яний або металевий посуд для води, молока, квасу і т. ін.
Біда велика в тім; що немає дзбанків для позички, де б можна було у всяку пору без великого клопоту і на малий процент позичать гроші. Осн. 1861. VIII. 89.
"Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом "(Максим Рильський, I, 1946, 146);
У порівняннях:" Була [баба] сама невеличка, але туга, як полив'яний дзбанок "(Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 10).
Ілюстрації
Цікаві факти
Посуд подібної форми у різних областях України міг носити різні назви, так само як і слово «дзбан» у різних місцевостях могло уживатися щодо різних видів посуду, як глиняного, так і дерев'яного. У російській мові співзвучним словом «жбан» зовуть переважно кінву — дерев'яну посудину для пива або вина.
Розфарбовування дзбана — одне з вправ для розвитку малювальних навичок — форма його відрізнюється простотою і складається з кулі й циліндра.
Прислів`я та приказки
Видно в дзбані молоко, та голова не влізе;
Нате і мій дзбан, щоб і я Настя була;
Нате і мій дзбанок на квашену капусту;
До часу збан воду носить та людей пити просить;
Посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 264.
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%BD
