Теленькати

Теле́нькати, -каю, -єш, гл. Звенѣть. Дзвоник теленькає. О часахъ: тикать. Дзигарки теленькають. Шевч. О сердцѣ: биться. У Хоми і ляк на думці, що аж серденько теленькав. Рудч. Ск. II. 176.

Значення

1. Дзвонити уривчасто, неголосно.

2.Говорити не подумавши, навмання; говорити дурниці.

Синоніми

ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ, БЕ́ВКАТИ, БЕ́МКАТИ, БА́МКАТИ, БО́МКАТИ (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, Т, ТЕ́НЬКАТИ (перев. про дзвоник); КАЛАТА́ТИ, БИ́ТИ (сигналізувати дзвоном про щось); ВИДЗВО́НЮВАТИ (старанно або раз у раз); продзвони́ти, пробо́вкати, бо́вкнути, пробе́вкати, бе́вкнути, пробе́мкати, бе́мкнути, проба́мкати, ба́мкнути, пробо́мкати, бо́мкнути, пробала́мкати, дзеле́нькнути, теле́нькнути, те́нькнути, прокалата́ти, калатну́ти, проби́ти, уда́рити[вда́рити].

Фразеологізми

Теліпа́ти (теле́нькати) язико́м, зневажливо. Вести беззмістовні, пусті розмови. "Марко говорив і говорив.., а Тимко мовчав тому, що треба було робити діло, а не теліпати язиком" (Григорій Тютюнник); "Ти не теленькай поки що язиком, бо я його обценьками висмикну" (М. Чабанівський).