Лонька
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:11, 21 жовтня 2018; Aokravchenko.ij18 (обговорення • внесок)
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, хиба буду полькам. Ном. № 11968.
Зміст
Сучасні словники
ЛО́ЖКА, и, жін. Предмет столового прибору, яким набирають рідку або розсипчасту страву. Ло́жка — предмет столового приладдя, призначений для рідких або розсипчастих страв. Вона складається з черпала, за допомогою перемички з'єднаного з ручкою
Академічний словник української мови
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Назва знаряддя могла бути утворена від дієслова зі значенням «ламати», «різати» аналогічно найменуванням ложки в германських мовах: англ. spoon < дав.-англ. spon, пор. давн.в-нім. span («тріска») і дав.-ісл. spaan («тріска», «ложка»). Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.