Дбаха
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:44, 21 жовтня 2018; Tlsvynarenko.if18 (обговорення • внесок)
Дбаха, -хи.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДБА́ХА, и, чол. і жін., розм. Те саме, що дбайливець і дбайливиця.
ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, вця, чол. Той, хто дбає, піклується про кого-, що-небудь.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 215.
