Містити
Місти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. Мѣстить, помѣщать. Де він те все містив, Бог його святий знає. О. 1862. І. 29. МІСТИТИ, міщу, містиш, недок., перех.
1. Мати в собі, у своєму складі. Перша [книга] містить думи юнацькі, друга пісні битові [побутові].., а третя обрядові (Іван Франко, XVI, 1955, 14); Насіння з високою абсолютною вагою містить більше поживних речовин і дає міцніші рослини (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 603); Ще взимку на п'ятій дільниці шахти імені Жданова здали в експлуатацію новий блок. Тут була хороша руда, яка містила в собі багато заліза (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 180).
2. діал. Розміщувати. Де мені вас містити з дітворою.. Нехай лишень опісля подумаємо (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 153); Будували кухні; комори, сараї, стайню. Не тільки треба панам десь жити, — треба десь челядь містити (Панас Мирний, I, 1949, 194); // Вміщати. Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина.. Малого віконця, яке містило в собі високі гори (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119).
3. діал. Публікувати, друкувати де-небудь. Франко.. видає партійний орган «Народ». Тут він містить багато блискучих публіцистичних і програмових статей (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Ми іноді містили її коротенькі замітки (Юрій Яновський, II, 1954, 9).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
