Ярочок
Ярочок, -чка, м. Ум. отъ ярок. Недалеко милий оре, ой там за ярочком. Сушить-крушить козак дівку своїм голосочком (Українські народні пісні, II, 1965, 282); Вода густо лилася з стріхи, і чути було її хлюпіт у ярочку, що його навколо хати роками виколупував дощ (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 92); Хлопчика приваблювала таємничість ріденьких степових гайків, краса і невідомість небачених раніш і неходжених доріжок, ярочків (Терень Масенко, Роман.., 1970, 40).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
