Онучечка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:15, 21 жовтня 2018; Ookudelia.if18 (обговорення • внесок)
Онучечка, -ки, онучка, -ки, ж. 1) Ум. отъ онука. 2) Ум. отъ онуча.
Зміст
Сучасні словники
ВНУ́ЧЕЧКА (ОНУЧЕЧКА, рідко УНУЧЕЧКА), и, жін. Зменш.-пестл. до внуча. Стара пита у внучечки, внучечка задумалась, — тільки їй на питання головою кивав (Марко Вовчок, I, 1955, 113); Обіцяв [батько] йому віддати на вжиток своє поле, а при своїй смерті записати його найстаршій унучечці (Іван Франко, IV, 1950, 401).
Ілюстрації
Джерела ті література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 710.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
