Клепач
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:41, 21 жовтня 2018; Yokhalimonenko.if18 (обговорення • внесок)
Клепач, -ча, ж. 1) Молотокъ. Угор. 2) = Клепачка. Чуб. VII. 575.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) Тлумачення слова у сучасних словникахКЛЕПА́Ч, а, чол., діал.
1. Клепальник. Всі знають — за клепача на буряках він (Костянтин Гордієнко, Діти.., 1937, 48).
2. Молоток (у 1 знач.). Хоче він бачити, хто ото співає, Взяв долото, клепач і пролупує стіну (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 13).
Ілюстрації
x140px | [[Klepach211018.jpg | x140px]] |
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 180.