Невжиточно
Невжиточно, нар. Нельзя ужиться. Покійниця боялась жить у тім дворі, боялась брата чоловікового, все було каже: «мені невжиточно там жить», бо він нападавсь усе на неї й на її чоловіка. А далі, бач, її й убито. Новомоск. у.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЕВЖИ́ТОЧНИЙ, а, е, розм. Те саме, що невживчивий. В суді його знали всі як зовсім невжиточного суддю(Іван Франко, VII, 1951, 308); Санька гарно вдає невжиточних, пихатих сусідок (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 28). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 255.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Невжиточно Невжиточно, нар. Нельзя ужиться. Покійниця боялась жить у тім дворі, боялась брата чоловікового, все було каже: «мені невжиточно там жить», бо він нападавсь усе на неї й на її чоловіка. А далі, бач, її й убито. Новомоск. у.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
НЕВЖИ́ТОК, тку, ч., рідко. Те саме, що невжива́ння. [Амфіон: ] На лірі струни зсохлись від невжитку(Л. Укр., І, 1951, 445). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 255.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
невжиток -тку, ч., рідко. Те саме, що невживання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Ілюстрації
| [[Зображення: |x140px]] | [[Зображення: |x140px]] | [[Зображення: |x140px]] |
