Каламарчик

Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.

Сучасні словники

Калама́р (пол. kałamarz < лат. calamarius), звичайніше чорни́льниця — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання; в Україні особливого поширення набув у козацькі часи.КАЛАМА́Р, я́, ч., заст.

1. Чорнильниця. До голови йшли.. писарі з перами й здоровими каламарями в руках (Н.-Лев., III, 1956, 24); Йому марилось: ось маленька світла кімнаточка, ..стіл з купою книжок на ньому, невеличкий каламар (Хотк., І, 1966, 43); Олівці, пера та каламарі тихо брязнули в ранцях за плечима (Смолич, II, 1958, 110).

2. Невеличка пляшка. Пішла стара, мов каламар Достала з полиці (Шевч., І, 1951, 51).

3. перен., зневажл. Дрібний канцелярський службовець; писака. Цур тобі, мерзенний Каламарю… (Шевч., І, 1951, 246).

Ілюстрації