Ученик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:15, 20 жовтня 2018; Ysshostak.fpmv18 (обговорення • внесок)
Ученик, -ка, м. = Учень. Посідали з Ісусом ученики його. Св. Мр. II. 15. УЧЕНИ́К, а, чол., заст. Учень. Минув рік, настав екзамен — і малий Франко здивував усіх: він опинився першим учеником (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); — А ну, хто знає урок? — спитався учитель. Ще стало тихше у класі, — неначе покаменіли ученики (Панас Мирний, IV, 1955, 110).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
