Пчихати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:39, 20 жовтня 2018; Aadiachenko.fpmv18 (обговорення • внесок)
Пчихати, -хаю, -єш, гл. = Чхати.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЧИ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що чиха́ти. Магера почав усіх жінок частувати своєю табакою.. Як непривичні [незвичні], вони всі так гірко почали пчихати, що аж поплакалися (Мак., Вибр., 1954, 216); Почала й моя лампа пчихати (Фр., IV, 1950, 15).
Орфографічний словник української мови. 2005
пчи́хати дієслово недоконаного виду розм.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001
пчихати пчихам, -хаш, Ол. Чихати, пчихати, чухнути, чхнути.