Жалиця

Жалиця, -ці, ж. Насѣк. Жигалка, Stomoxys. Вх. Пч. І. 7.

ЖИ́ГАЛКА, и, жін. Кровосисна муха, що розвивається в гною і є переносником збудників багатьох інфекційних хвороб. Жигалка.. зовнішнім виглядом схожа на кімнатну муху: розмір її 5—6 мм, в неї є чорні поздовжні смужки на грудях і темно-бурі плями на черевці (Підручник дезинфекції, 1953, 170).

ОПИС, ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ

Осіння жигалка відноситься до сімейства справжніх мух. Відповідні умови для неї – світло і тепло. Личинки жигалки схожі на жовто-білі витягнуті капсули з потовщенням на задній частині, довжиною близько 11 мм і шириною 1,3 мм. Розвиток на цій стадії триває 4 дні при спеці в +35. Личинка тричі линяє (кожна линька відповідає кількості вікових груп). Покров стає щільніше після кожної линьки, так поступово формується лялечка. Ця стадія триває стільки ж – 4 дня. Після цього на світ з’являється доросла особина. Зовнішність дорослої жигалки дуже нагадує звичайну муху. Але є і відмінності, які добре помітні, якщо придивитися: в спокої крила жигалки розставлені ширше; на спинці можна помітити 4 поздовжні темні смуги. Колір мухи жигалки сірий, на черевці видно темні плями. Довжина тіла – 5-7 мм. Крила прозорі, лапки чорні. Довгий блискучий хоботок має на кінці смоктальні пластини і безліч твердих хітинових зубів. Жигалок можна розрізнити за статевою приналежністю: у самців відстань між очей вже, ніж у самок. Мухи жигалки відразу ведуть досить активний спосіб життя після виходу з лялечки. Через тиждень або трохи менше вже починають активно розмножуватися. За своє життя самка встигає відкласти приблизно 7 кладок по сотні яєць в кожній. Влаштовують жигалки свої кладки в гниючої соломі, гної та інших «ароматних» місцях. Крім цього, можуть ці мухи відкладати яйця і в приміщенні, а також в ранках на шкірі людини або тварин. Всього добу потрібно яйцю, щоб повністю розвинутися, що говорить про дуже швидкому зростанні популяції. Цикл розвитку жигалок коливається від 3 до 8 тижнів, таким чином, найбільша їх кількість з’являється якраз ближче до осені. Зимувати жигалки здатні на будь-якій стадії (вже при температурі +8 С і менше вони впадають в сплячку). Якщо ж умови виявляться оптимальними, розвиток цих мух може не зупинятися весь рік.

ПРОЖИВАННЯ

Осінні мухи жигалки невибагливі, особливих умов не вимагають. Головне – щоб було світло і тепло. Саме тому поширені вони практично скрізь. Основні місця скупчення жигалок – пасовища, загони для худоби, хліви. Тут мухи відчувають себе дуже комфортно, адже тут є і гній для кладок, і потенційна їжа – кров худоби. Мухи харчуються тільки кров’ю, причому за раз здатні висмоктати кількість, удвічі перевищує їх власну вагу. У теплу погоду жигалки часто гріються на сонячній стороні стін будинків, стовбурах дерев, але опинившись в приміщенні, світлолюбні жигалки все ж намагаються не надто попадатися на очі, ховаючись в тіні або за і під меблями (ось чому часто укуси жигалок припадають на ноги).

УКУС ЖИГАЛКИ, НЕБЕЗПЕКА ДЛЯ ЛЮДИНИ

Ті, кому не пощастило бути укушеним Жигалко, запам’ятовують ці відчуття надовго. Обпалює різкий біль (звідси і назва – жигалка) виникає в результаті дуже швидкого прогризанія шкіри хітиновими зубами, після чого муха впорскує отруту, що перешкоджає згортанню крові, і відразу починає смоктати кров. Однак на людину вона нападає рідше, ніж на худобу, тільки в тому випадку, якщо виявиться з ним в одному приміщенні. Атакують своїх жертв і самки, і самці. Найбільш часто піддаються укусів мухи ті, у кого обмежена рухливість – інваліди, люди похилого віку, немовлята. Після укусу ще якийсь час зберігаються свербіж, біль і припухлість. Небезпечні нападу жигалок тим, що ця муха – переносник небезпечних захворювань, збудники яких кишать на ротовій апараті паразита: сибірки; сепсису; жовтої лихоманки; туберкульозу; дизентерії; яєць глистів (гостриків, аскарид); лейшманіозу; поліомієліту; туляремії; поворотного тифу; трипаносомоза і ін.

ЛІКУВАННЯ УКУСУ

Якщо жигалка все ж вкусила, людині може знадобитися допомога. Для цього важливо провести наступні заходи: Хворого охолодити (відвести в прохолодне приміщення або допомогти прийняти холодний душ). Як мінімум – охолодити укушенную частина тіла широко. Про всяк випадок дати антигістамінний засіб. На місце укусу для зменшення печіння і болю накласти відповідні кошти (содові примочки, лід і ін.). Обробити ранку йодом, зеленкою або перекисом. Спостерігати за ранкою: якщо запалення не проходить, доведеться звернутися до лікаря.

ЯК БОРОТИСЯ

Спіймати Жигалко дуже складно: в момент полювання на неї вона прекрасно відчуває найменший рух, що виходить від джерела загрози, тому зачинити муху вдається з великими труднощами. Тому методи захисту від неї можна застосувати ті ж, що і від звичайних мух: пастки і липкі стрічки, розміщені в будинку; протимоскітні сітки; якщо в приміщенні виявилася кладка – застосувати інсектициди; своєчасно виносити сміття і не залишати на столі їжу, щоб не привертати мух в будинок. Підтримка чистоти в будинку – головна запорука того, що ніяка муха не полетить туди цілеспрямовано в надії на прожиток. А прибираючи продукти в шафи, можна тим самим не тільки виключити залучення мух на запах їжі, але і убезпечити себе від потрапляння зарази через контакт паразита з їжею. Зрозуміло, що при цьому не розглядаються випадки випадкового потрапляння комах через вікно або двері. Для таких «залітних гостей» в приміщенні повинні бути розставлені спеціальні пастки і розвішені липкі стрічки.

• Http://stopvreditel.ru/wp-content/uploads/2015/04/vzroslaja-osob-zhigalki.jpg

  ЖИ́ГАЛКА

• Http://tvarynka.in.ua/images/Osennyaya zhigalka opisanie- opasnost ukusov 2.jpg

  ЖИ́ГАЛКА

• Http://agroprod.biz/wp-content/uploads/2017/05/Гнус-і-корова-НА-ГОЛОВНУ.jpg

  ЖИ́ГАЛКА на тварині

• Http://dompostroy.com.ua/images/Kusachaya muha - Zhigalka Pochemu muhi kusayut lyudej osenyu.jpg

  ЖИ́ГАЛКА на людині

1. ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1]]