Кватера

Квате́ра, -ри, ж. = Кватира. Мет. 378. Шевч. 346.

Сучасні словники

КВАТИ́РА, и, ж.

1. розм. Те саме, що кварти́ра 1, 2; помешкання, хата. Йому здавалося, що він спав в своїй кватирі (Н.-Лев., IV, 1956, 173); Отак розмовляючи, приятелі зайшли на кватиру, де жив Хома (Фр., IV, 1950, 310); [Відьма:] У Бендери Прийшли ми. Стояли З москалями на кватирах (Шевч., І, 1951, 366).

2. заст. Фаза (місяця). Перша кватира місяця.

3. заст. Шибка у вікні. Подивися, моя доню, в вишнюю [горішню] кватиру: спускаються козаченьки з гори на долину (Сл. Гр.).

4. діал. Кватирка (у 2 знач.). Ой одсунув козак Нечаєнко кватиру од ринку (Сл. Гр.).

Ілюстрації

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]