Ллятися

Лля́тися, ллюся, ллє́шся, гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526.

ЛЛЯТИСЯ, ллється, недок., діал. Литися. О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати... (Володимир Сосюра, I, 1957, 54); Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з лотоків, заглушували її (Лесь Мартович) ЛЛЯ́ТИ, лляю, лляєш і ллю, ллєш, недок., перех. і неперех., діал. Лити. Нащо в криницю воду лляти, коли вона і так повна! (Номис, 1864, № 1455); Вночі лляв дощ (Ольга Кобилянська, III, 1956, 188).