Кендюх

КЕ́НДЮХ, а, ч. 1. Перший відділ шлунка жуйних тварин, у якому попередньо перетравлюється їжа; 2. рубець. І виняв [вийняв] тельбухи з кишками, Розклав [піп] гарненько їх рядами І пильно кендюх розглядав (І. Котляревський). 3. Начинений м'ясом і приготовлений як страва шлунок тварини; сальтисон. На ньому [столі] вже парувала гречана каша з вишкварками, ковбаса з часником, начинений кендюх і коржі з маком (П. Панч); Скіфи оточили вогнище й ножами діставали шматки козулятини з висмалених і порепаних на вогні кендюхів (І. Білик); Вже й на весілля кендюх начиняли, гусей ловили і діжу вчиняли (Л. Костенко). 4. перен., зневажл. Про вайлувату людину. – Ех ти, кендюх! Ну, не кендюх? Сидить собі у хаті (Панас Мирний); – А ти знову мене кинув і дома ночував, старий кендюх! – лається Перегуда (В. Кучер); – Давай утікати, – сказав Лучук Сивооку. – Давно вже сверблять мені ноги дати драла від цього кендюха (П. Загребельний).

Сучасні словники

«СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 11 ТОМАХ» (СУМ-11). 1970 — 1980 1. Перший відділ шлунка жуйних тварин, у якому попередньо перетравлюється їжа. І виняв [вийняв] тельбухи з кишками, Розклав [піп] гарненько їх рядами І пильно кендюх розглядав (Котл., І, 1952, 125). 2. Начинений м’ясом і приготовлений як страва шлунок тварини; сальцесон. На ньому [столі] вже парувала гречана каша з вишкварками, ковбаса з часником, начинений кендюх і коржі з маком (Панч, Гомон. Україна, 1954, 22); В оборі сталася пропажа: зник копчений свинячий кендюх (Ковінька, Кутя.., 1960, 32). 3. зневажл. Про вайлувату людину. — Ех ти, кендюх! Ну, не кендюх? Сидить собі у хаті (Мирний, IV, 1955, 128); — А ти знову мене кинув і дома ночував, старий кендюх! — лається Перегуда (Кучер, Прощай.., 1957, 266).

«ВЕЛИКИЙ ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». — "Перун", 200

Кендюх -а, ч. 1) Перший відділ шлунка жуйних тварин, у якому попередньо перетравлюється їжа. 2) Начинений м'ясом і приготовлений як страва шлунок тварини; сальцесон. 3) зневажл. Про вайлувату людину.

«ОРФОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». 2005

ке́ндюх 1| іменник чоловічого роду частина шлунка; страва

ке́ндюх 2| іменник чоловічого роду, істота про вайлувату людину

Ілюстрації