Глодина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:58, 19 жовтня 2018; Vopakholiuk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Глодина, -ни, ж. Боярышниковое дерево. Чуб. V. 105.
- ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ Назва цільової сторінки
==Сучасні словники==
Словник української мови
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГЛОДИ́НА, и, жін., розм. Дерево глоду.
Що шипшина та глодина та й у печі дрова — Ой десь стоїть парочка, любая розмова (Павло Чубинський, V, 1874, 105); Як зустрівся я з тобою, 3 глодиною молодою, Лиш, одну зламав я гілку, Щоб повісить свою зброю (Леонід Первомайський, З глибини, 1956, 307).
Ілюстрації
|
|
|
|
