Одностайно

ОДНОСТА́ЙНО. Присл. до одностайний. У човнах було все потрібне для довгої мандрівки.. Одностайно ми вирішили їхати на Олексіївський [лиман] (Олесь Досвітній, Вибр.. 1959, 432); Народ збирався [в 1917 році] на велелюдні віча, приймав маніфести і декларації, в яких одностайно висловлював свою волю (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 272); Коли ввійшла Тетяна Максимівна, десятикласники вже всі були за партами і враз одностайно встали (Олесь Донченко, V, 1957, 349); Тут так одностайно час проходить, що й на дні мало розділяється (Леся Українка, V, 1956, 54).

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 639.