Бездіяльний

Бездіяльний, -а, -е. Бездѣятельный. Башт. 159.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

• Який не діє; не зайнятий роботою. Минали тижні. А ворожі табори весь час стояли бездіяльні (Яків Качура, Вибр., 1953, 145); Бажалося боротьби, перемоги, і безнадійне, бездіяльне животіння гаремних жінок висмоктувало з неї сили і віру в себе (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 238);

• Який ніким не використовується. Основною і первісною операцією банків є посередництво в платежах. В зв'язку з цим банки перетворюють бездіяльний грошовий капітал в діяльний, тобто такий, що дає зиск.. (Ленін, 22, 1950, 193).