Засинати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:08, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Засина́ти, -на́ю, -єш и засипати, -паю, -єш, сов. в. заснути, -сну, -неш, гл. 1) Засыпать, заснуть. Серед миру я лягаю, тихо засинаю. К. Псал. 7. Ходила, блудила та й заснула, приїхав Гриць мій, я й не чула. Лавр. 55. Заснули думи, серце спить. Шевч. 224.
