Яворин

Я́ворин, -на, м. = Явір. Під зелененьким яворином. АД. І. 136. Дерево висотою 30-37 м., і товщиною 90-110 см. Живе 150-200 років. Явір належить до видів дерев із широкою екологічною амплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий врожай можна спостерігати лише раз на 2-3 роки. Також можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Ця деревина - надзвичайно декоративна і позначається у мові торгівлі під назвою "клен пташине око". Насіння таких кленів використовують для подальшого вирощування цієї рідкісної форми [1]. Слово “явір/явор” напевне брало участь у творенні слов'янських мов, включаючи й українську. Адже зустрічається, як назва дерева, не тільки у Східній Європі. Для багатьох слов'янських народів дерево явір/явор є одне з першодерев, поряд з дубом, березою, фруктовими деревами. У слов'ян назва дерева утворила чоловіче ім'я Явір, яке й по сьогодні ще є поширеним у південних слов'янських народів. Від цього імені утворилися назви численних населених пунктів. В Україні вони притаманні територіям Галичини та Закарпаття. Зокрема, найбільш відомим є місто Яворів[2].

1. Флора українських Карпат. http://carpathians.eu/?id=292 2. Білий клен, що звемо Явір. http://h.ua/story/411092/