Титульний

Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. Титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.

Сучасні словники

ТИ́ТУЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до титул 2; // Признач. для титулу. Титульні шрифти.

Титульна сторінка;
Титульний аркуш — перша сторінка книжки, на якій надруковано заголовок, ім'я автора, рік і місце видання тощо. 

У 1893—1896 роках вийшов у Львові «Словарь російсько-український». На титульній сторінці цього «Словаря» стоїть: «Зібрали і впорядкували М. Уманець і А. Спілка» (Максим Рильський, IX, 1962, 136); На місці старого одноповерхового будинку школярі знайшли стереотип титульного аркуша брошури В. І. Леніна «До сільської бідноти», яка була видана в Женеві 1903 року (Вечірній Київ, 14.XI 1967, 4). ▲ Титульний список — перелік об'єктів капітального будівництва, на які затверджено проекти та кошториси. Було прийнято окремий титульний список найважливіших об'єктів (Радянська Україна, 24.XII 1960, 3).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 129.