Вибійка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:43, 18 жовтня 2018; Vykoriakovtseva.fpmv18 (обговорення • внесок)
Ви́бійка, -ки, ж. Набивная ткань. Котл. Ен. І. 21. Вас. 192.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 352.
ВИ́БІЙКА, и, жін. Тканина з візерунком, який наноситься вручну за допомогою різьбленої або набірної дерев'яної дошки. Червоні чоботи обула [Дидона], Та і запаски не забула, А в руки з вибійки платок (Іван Котляревський, I, 1952, 74); — Ви самі знаєте, що в нашому селі живе три безкінних шляхтичі, які прадідівські єдваби замінили на мужицьку вибійку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 43).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
