Охоче
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 17 жовтня 2018; Tvzhytnyk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Охо́че, нар. Охотно.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ОХО́ЧЕ, присл. З охотою, з великим бажанням, задоволенням. Мліє дівчина й циганку Слуха приязно й охоче (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 368); Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам'ять своїм друзям (Максим Рильський, X, 1962, 23); Поки не почалася жнив'яна пора, молодь охоче затіває гулі (Олекса Гуреїв, Новели, 1951, 44).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 826.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 826.
