Опліт

Опліт, оплоту, м. Изгородь, плетень, огорожа. І оплотом його (виноградник) огородив. Аби маржина не ростягала сіна із стога, огороджують ею оплотом з вориня. Шух. І. 170, 171. Шух. І. 76, 189. Пішла в опліт сіна (взяти). Гол. I. 199.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Ліса, тин. Оплотом його [виноградник] огородив (Словник Грінченка).

2. перен. Оплот. Там ви для правди святої Сильний збудуйте опліт, Там ви огонь невгасимий Чесної думки паліть! (Іван Франко, X, 1954, 38).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 715.

Ілюстрації