Тапчанчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:21, 17 жовтня 2018; Svrabodzei.pi14 (обговорення • внесок)
Тапчанчик, -ка, м. Ум. отъ тапчан. ]]
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ТАПЧА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до тапча́н. — В мене є ліжко; стоїть і тапчанчик (Н.-Лев., IV, 1956. 279); Марія застеляє свіжим рядном тапчанчик, що стоїть біля вікна, кладе подушку й друге, грубше рядно (Стельмах, І, 1962, 650).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 37.