Кабардинка
Кабардинка, -ки, ж. Шапка изъ мѣха кабарди? Чоботи сап’янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. Стор. (изд. 1897). 305. У Вас. иначе: Шапка съ барашковымъ околышемъ и шестиугольнымъ верхомъ, отдѣланнымъ перекрещивающимся позументомъ или цвѣтными шерстяными снуркими. Вас. 156.
Зміст
- 1 Сучасні словники
- 2 Ілюстрації
- 3 https://www.youtube.com/watch?v=ntI67le37tQ
- 4 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 63.
- 5 Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 203.
- 6 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 63.
- 7 Зовнішні посилання
Сучасні словники
Словозміна:
| Відмінок | Однина |
|---|---|
| Називний | кабардинка |
| Родовий | кабардинки |
| Давальний | кабардинці |
| Знахідний | кабардинку |
| Орудний | кабардинкою |
| Місцевий | на/у кабардиинці |
| Кличний | кабардинко |
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі. В'язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 158). 2 . заст. У кавказців — смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами. Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир (Олекса Стороженко, I, 1957, 334).
Ілюстрації
|
|
|
|
