Ільняний

Ільняний, -а, -е. = Лянний. Ільняни сорочка. Чуб. V. 189.

Академічний тлумачний словник українскьої мови (1970—1980)

1. Прикм. до льон. У сільському господарстві часто використовують як паливо.. лляну кострицю (Сільські теплові електростанції, 1957, 30); Краще за нього [проса на печі] хіба тільки лляне насіння (Іван Багмут, Опов., 1959, 3);

// Вигот. з насіння льону. Лляна олія має важливе промислове значення (Екстраційний метод добування олії.., 1958, 9);

// Зробл. з волокон льону. Вона все було сидить.. і виводить голос, як лляну тонку нитку (Нечуй-Левицький, I, 1956, 61);

// Вигот. з прядива, що є результатом обробки волокон льону. Не простого — лляного полотна тридцять локтів узяла (Українські народні думи.., 1955, 21);

// Пошитий з полотна, виготовленого з прядива льону. Надіне Марина сорочку тонку лляну, затягнеться поясом шовковим (Панас Мирний, IV, 1955, 231); В костюмі лляному білім Комсомольців прийшов вітати Молодий голова артілі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 57).

2. Схожий світлим кольором і м'якістю на волокна льону (про волосся). Правила парусом донька рибалки, коси у неї лляні (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 277); З-під зсунутої хустки вибилися лляні пасма кіс (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 108).

Ілюстрації