Глибка

Глибка, -ки, ж. Подвалъ, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.

Сучасні словники

1. Яма. Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 16); Алессандро скинув трупа у глибку (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1961, 529); // Заглибина, ямка. Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 140).

2. Льох, у якому тимчасово утримують ув'язнених. — Та ви самі хоч як його покарайте, хоч у глибку на скілько запріте, все, що хочете — він на те заслужив (Метлинський і Костомаров, Тв., 1906, 121); — Повернулися назад, і сторожа пов'язана, і глибка порожня (Петро Панч, III, 1956, 96).

Ілюстрації