Лушня
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:13, 16 жовтня 2018; Rvromanchuk.fpmv18 (обговорення • внесок)
Лушня, -ні, ж. Кривий відрізок дерева, що верхнім кінцем упирається у верхню в язку воза, а нижнім кінцем насаджується на вісь . Чуб. VII. 403. Рудч. Чп. 250. См. Лучня.
Зміст
Сучасні словники
- Кривий відрізок дерева, що верхнім кінцем упирається у верхню в язку воза, а нижнім кінцем насаджується на вісь
- Лушня́, ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Чуб. VII. 403. Рудч. Чп. 250. См.
- упорна в арбе, прикреплённая к оси
- герой роману П.Куліша – «Хіба ревуть воли як ясла повні?»
Ілюстрації
x140px |