Амбитний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:23, 16 жовтня 2018; Iokocherhina.fpmv18 (обговорення • внесок)
Амби́тний и амбі́тний, -а, -е.
Зміст
Сучасні словники
АМБІ́ТНИЙ, а, е. Самолюбний; гордий; честолюбний. Він був молодий іще, амбітний, бажав життя і його радощів (Фр., VII, І951, 333); І сам Карпо Цар, дарма, що був амбітний і гонористий, — раптом став благати Василя Івановича (Ю. Янов., II, 1958, 267).
Амбі́тний, а, е. Честолюбивый, тщеславный. Желех.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
1.Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: 2.Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 38.
