Верзти

Верзти, -зу, -зеш, гл. Говорить вздоръ, болтать, плести, пустомелить. Великий крик всі підняли і всяку всячину верзли. Котл. Ен. Стара собако, де б молиться, верзеш тут погань. Шевч. 159. Іван Уласович і не слуха, що вона йому верзе. Стор. І. 208.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Говорити нісенітницю, дурницю;

2. Вести пусті балачки. Таке верзе, що й купи не держиться (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 183);

А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли (Тарас Шевченко, II, 1953, 186); 

Коли здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 205).

Слова синоніми

БАЗІ́КАТИ, РОЗБАЗІ́КУВАТИ підсил. зневажл., ПАТЯ́КАТИ, РОЗПАТЯ́КУВАТИ, ПАЩЕКУВА́ТИ зневажл., ЛОПОТА́ТИ, ТЕРЕВЕ́НИТИ, ПЛЕСТИ́, ЛЯ́ПАТИ.

Ілюстрації

Див. також

Дієслово недоконаного виду

Інфінітив- верзти́, верзти́

однина

множина

Наказовий спосіб

1 особа- верзі́мо, верзі́м

2 особа- верзи́ верзі́ть

МАЙБУТНІЙ ЧАС

1 особа- верзти́му, верзти́мемо, верзти́мем

2 особа- верзти́меш, верзти́мете

3 особа- верзти́ме, верзти́муть

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС

1 особа- верзу́, верземо́, верзе́м

2 особа- верзе́ш, верзете́

3 особа- верзе́, верзу́ть

Активний- дієприкметник

Дієприслівник- верзучи́

МИНУЛИЙ ЧАС

чол. р.- верзли́

жін. р.- верзла́

сер. р.- верзло́

Активний дієприкметник

Пасивний дієприкметник

Безособова форма

Дієприслівник

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/verzty

2. https://uk.worldwidedictionary.org/%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B7%D1%82%D0%B8

3. https://www.youtube.com/watch?v=3swKLUvKt4E&vl=uk