Ночник

Ночни́к, -ка́, м. 1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. См. Нічник.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НІЧНИ́К, а, чол.

1. Лампа або інше джерело світла, що засвічується на ніч. Спокійно світив під стелею нічник (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 92); Зелений тюльпан нічника лив ясне і приємне світло тільки на білу подушку й нечитану сторінку (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 277).

2. розм. Той, хто діє вночі. Не було [на майдані] ще тільки нічника, що вартує на полонині вночі, носить воду та підтримує вічний вогонь (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 16); Була глупа ніч і фар ми не запалювали, щоб не притягти до себе уваги німецького льотчика-нічника (Юрій Яновський, II, 1954, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 430.

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ночник, -ка́, м. 1) Луна. Сосниц. у. Чуб. І. 9. 2) Бѣсъ. Ночник тебе уплодив. Ном. № 3578. 3) Ночной сторожъ возлѣ лошадинаго табуна. Маріупольск. у. Залюбовск. Cм. нічник.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

Літак , що здійснює нічний рейс ( рейси ). Лечу на каганці . Винищувач - нічник . Енциклопедичний словник . 2009 .

НІЧНИК - мідна кружка з кришкою , в якій містився пропущений через отвори в кришці тліючий гніт , що служив для закурювання . Сам нічник містився в діжці , яка перебувала на боці корабля в місці , відведеному для куріння .

Самойлов До . І . Морський словник . - М .- Л . : Державне Військово - морське Видавництво НКВМФ Союзу РСР , 1941

Ілюстрації