Репаник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:15, 16 жовтня 2018; Mosheneheida.uk18 (обговорення • внесок)
Репаник, -ка, м. = Репанець.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
РЕ́ПАНЕЦЬ, нця, чол., діал. Плід або хліб, що тріснув. Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 507.
repanec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Репанець, -нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння. ( Залюбовск.).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ре́паник іменник чоловічого роду плід або хліб, що тріснув діал.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Ілюстрації
|
|
