Унука
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:07, 16 жовтня 2018; Msvysotska.fpmv18 (обговорення • внесок)
Унука, -ки, ж. Внучка. Сядь собі у запічку, колиши унуку. Ном. Ум. Унучка, унученька, унучечка.
Сучасні словники
- Дочка сина або дочки. Оце тобі, татку, за твою науку: сядь собі у запічку, колиши унуку (Номис, 1864, № 14228); А Таміла, онука Ганни Денисівни Кошової, їде.. із Білоцерківського сільськогосподарського технікуму до бабусі в гості (Остап Вишня, I, 1956, 347); Як же зятя не спитать, Як живе дочка і внука (Любов Забашта, Пісня.., 1961, 115).
- Дівчинка / жінка по відношенню до дідуся і бабусі, дочка сина або дочки, дочка племінника або племінниці. Онуки мають певні права та обов'язки по відношенню до дідуся і бабусі, як по батьківській, так і по материнській лінії.
Ілюстрації
|
|
|
|
