Макортик
Макортик, -ку, м. = Макітра. Шух. I. 106.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках МАКІ́ТРА, и, жін.
1. Вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором. Вареники ті самі, та інша макітра (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 276); Другі товкли макогонами в макітрах жовте пшоно з салом на кашу (Данило Мордовець, I, 1958, 134); Ще довго Марія по хаті вешталась. Підбивала тісто в макітрі, поралась біля печі (Андрій Головко, II, 1957, 118); * У порівняннях. В великій, як макітра, хустці на голові Мотря була схожа на довгу швайку з здоровою булавою (Нечуй-Левицький, II, 1956, 374).
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
2. перен., ірон. Про голову людини.
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
3. діал. Улоговина. Вилазячи з макітри на гору, вони побачили червоне крайнебо, наче сходив місяць (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354)
Академічний тлумачний словник (1970-1980)
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Макітри – один із найбільш уживаних видів глиняного посуду українців. У господарстві вони практично незамінні, оскільки мають широку сферу застосування, тісно пов’язані з традиційною кулінарією. Тому гончарі виготовляють і продають їх дотепер.
Завдяки своїй формі глиняні макітри унікальні своєю універсальністю використання їх у побуті. Як і в попередній період, у другій половині ХХ століття макітри різної місткості (від одного до сорока літрів) використовували для: розминання; розтирання продуктів; тушкування страв; подачі страв до столу. приготування тіста; тримання води та сирівцю; квашення і соління городини та фруктів, зберігання сипучих продуктів (борошна, солі, цукру, круп, зерна тощо), а також хліба, пирогів, повидла, варення, жирів (масла, смальцю) тощо; для здійснення обрядів, зокрема весільних.
Джерела та література
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0
Зовнішні посилання
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B0
http://www.opishne-museum.gov.ua/articles/420-makitrascherban