Одиначка

Одиначка, -ки, ж. 1) Единственная дочь. Батько й мати любили мене, одиначку, вельми. Г. Барв. 230. Що то вже одиначка! Ном. № 9324. 2) Рублевый кредитный билетъ. Він дав мені троячку, а я йому здачі одиначку, а мені осталось два рублі. Новомосковск. у. (Залюбов.).

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Жіночий рід до одинак;

Одиначка без матері, хоч і без земельки, та сама собі господиня! (Іван Ле, В снопі.., 1960, 31);  

2. Образно- В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння..,

запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника Зосима Набури (Віталій Логвиненко, Літа.., 1960, 6).

3. Розмовне- Єдина дочка.

А Ганна була, як і вона, удова, мала собі дочку-одиначку, звали Химою (Марко Вовчок, I, 1955, 50); 

Вона була в них одиначка, тож родичі були певні, що ще лучиться їй якийсь королевич (Лесь Мартович, Тв., 1954, 333).

4. Той, хто не має сім'ї, рідних.

Найпростіше було Василеві. Він і досі був одинаком, жив десь на висілку, наймаючи собі кімнатку,

не сушив голови різним житейським дріб'язком (Павло Загребельний, Спека, 1961, 288).

5. Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших.

Якщо за старих часів героями були лише деякі одинаки, ..то в наш час героїзм воістину став масовим явищем (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 251);

Ілюстрації

Джерела та література

1. http://sum.in.ua/s/odynachka