Пір’їна

Пір’ї́на, -ни, ж. = Пірина. Ном., стр. 292, № 63. Ум. Пір’ї́нка.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПІР'Ї́НА, и, жін. Те саме, що перо 1. Дичину поранено. Це підтвердили кілька скривавлених пір'їн, які загубив птах (Олесь Донченко, II, 1956, 64); В кімнаті полковник сказав мені сісти біля столу, поклав передо мною папір, дав пір'їну в руки і почав диктувать (Збірник про Кропивницького, 1955, 7).

Ілюстрації

Див. також

ДИВОВИЖНА ПІР’ЇНА

Пір’яний покрив – легка, але міцна конструкція

Джерела та література

Василь Сухомлинський СПІВУЧА ПІР’ЇНКА