Пір’їна
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:04, 16 жовтня 2018; Mvpiddobrivna.fpmv18 (обговорення • внесок)
Пір’ї́на, -ни, ж. = Пірина. Ном., стр. 292, № 63. Ум. Пір’ї́нка.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПІР'Ї́НА, и, жін. Те саме, що перо 1. Дичину поранено. Це підтвердили кілька скривавлених пір'їн, які загубив птах (Олесь Донченко, II, 1956, 64); В кімнаті полковник сказав мені сісти біля столу, поклав передо мною папір, дав пір'їну в руки і почав диктувать (Збірник про Кропивницького, 1955, 7).
Ілюстрації
|
|
|
|
