Шабельтас

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Шабельтас, -са, м. Ремень, на которомъ носятъ саблю, портупея. Розв’язує царям їх шабельтаси. К. Іов. 27.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

ШАБЕЛЬТА́С- Ремінь, на якому носили шаблю; портупея. Мало не обірвавши на собі шабельтас, Пампушка був кинувся до незнайомого, щоб цюкнути його шаблею (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 394.

Ілюстрації

Шабельтас1.jpeg Шабельтас2.jpeg Шабельтас3.jpg Шабельтас4.jpeg

Медіа

[[Файл:<шабельтас11.mp4>]]

Див. також

Піхви

Джерела та література

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 394.