Межовий

Межо́вий, -а, -е. Землемѣрскій, межевой. Межовий шнур. Покладеш їх, звоювавши, густо серед поля і межовий шнур покаже, яка кому доля. К. Псалт. 49.

Сучасні словники

1. МЕЖОВИ́Й- Прикм. до межа

Лани горбаті марили весною, Сховавши в ґрунт осоти межові (Платон Воронько, Тепло.., 1959, 78); 

2. Який визначає межу між чим-небудь.

Розміщують їх [насінні ділянки] в одному полі з загальними посівами арахісу, але чітко відмежовують від останніх межовими знаками — стовпцями (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 212);  

3. Образно- Історичний акт визволення Західної України становить величну межову грань у літературному житті народів

колишньої Західної України (Степан Тудор, Вибр., 1949, 351).

Ілюстрації