Мінятися

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник Грінченка

Міня́тися, -ня́юся, -єшся, гл. Мѣняться, обмѣниваться. Кайданами міняються, правдою торгують. Шевч. 210.

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

МІНЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.

1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Нечуй-Левицький, II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз.. телицю-ялівку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Леся Українка, III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).

2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає, пост Остапенко, приймають Сердюки (Олесь Гончар, II, 1959, 265).

3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Степан Васильченко, I, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Олександр Довженко, I, 1958, 36).

Словник української мови: в 11 тт.

МІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок.

1. чим. Робити взаємний обмін; обмінюватися. Гострохвостий і Єфросина міняються перснями (Н.-Лев., II, 1956, 522); Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до тога, що привіз.. телицю-ялівку (Тют., Вир, 1964, 513); // перен. Уживається для позначення взаємної дії, зміст якої розкривається іменником. Вони стояли тихо і тільки часами мінялись уривчастими швидкими фразами (Л. Укр., III, 1952, 514); Мінявся [Янкель] жартами, посварених мирив, Одному кланявся, а з іншим говорив Про хліб, про урожай та про сільські новини (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 125).

2. Заміняти кого-, що-небудь іншим. Простирадла на постелях, наволічки [наволочки] не міняються по шість неділь (Н.-Лев., II, 1956, 394); Де-не-де стовбичать вартові, під кущем біля кулемета чути приглушену розмову — саме, видно, міняється наряд. Здає пост Остапенко, приймають Сердюки (Гончар, II, 1959, 265).

3. Ставати, робитися іншим; змінюватися. Заходить сонце, і тони осінніх кольорів міняються щохвилі (Вас., І, 1959, 183); Індиченко наближався, перше враження його почало мінятися (Сенч., На Бат. горі, 1960, 4); // Змінювати напрям (про вітер). Аж ось міняється вітер (Довж., І, 1958, 36).

Словник фразеологізмів

поміня́тися / міня́тися ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич).

Словник синонімів

ЗМІ́НЮВАТИСЯ (ставати іншим, інакшим) — Все змінювалося на землі з приходом ночі і робилося таємничим, загадковим (Григорій Тютюнник);

ЗМІНЯ́ТИСЯ — Його погляд увесь час змінявся : очі то округлялись, то звужувались (Ю. Збанацький);

МІНЯ́ТИСЯ, МІНИ́ТИСЯ рідше — - Життя міняється, і міняються люди разом із ним (Є. Гуцало);

ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ — - Я їм говорив, що тепер світ переміняється (Лесь Мартович);

ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ — Маруся не одмінилася - тільки пішла молоденька, а повернулася сива, як голубка (Марко Вовчок);

ВІДМІНЯ́ТИСЯ — Ця заповідь ніколи не відмінялася.

ВІДМІ́НЮВАТИСЯ — Як і прислівник, дієприслівник не відмінюється.

ПЕРЕВЕРТА́ТИСЯ — Щоб привернути увагу протилежної статі, кити починають перевертатися у воді, випускати фонтани й видавати дивні звуки, гордовито демонструючи свої хвости.

ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ — Але перероджуватися потрібно.

ПЕРЕШИКО́ВУВАТИСЯ — Перешиковуватися із пар у четвірки, розходитися парами праворуч-ліворуч.

ПЕРЕІНА́КШУВАТИСЯ розм. — Раптом все блискавично, за один день, почало переінакшуватися в її душі (М. Стельмах).

ПЕРЕІНА́ЧУВАТИСЯ розм. рідше, ПРЕОБРАЖА́ТИСЯ книжн. (суттєво, докорінно, до невпізнання) — Він ніколи не стане розповідати іншим і переінакшувати факти.

ПЕРЕРОСТА́ТИ — У процесі життя слова набувають здатності «переростати» у нові значення.

Словник відмінків

• 

Ілюстрації