Запіячити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:51, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Запія́чити, -чу, -чиш, гл. Запить, запьянствовать. Я не загуляю, не запіячу, не засплюсь. Г. Барв. 193.